Близнюк Михайло Петрович
Дата та місце народження: 21 Листопада 1972 року в селі Мстишин
Дата і місце загибелі: 13 червня 2024 року, в районі населеного пункту Новоселівка Перша
Близнюк Михайло Петрович народився 21 Листопада 1972 року в селі Мстишин, Луцького району, Волинської області.
Коли Михайлу було 4 роки, він разом із родиною переїхав на постійне проживання до селища міського типу Томашгород, нині селище Томашгород, Рокитнівського району, нині Сарненського району, Рівненської області де й минули його дитячі та юнацькі роки.
Михайло Петрович був єдиним сином у родині. Упродовж усього життя проживав разом із батьками. Після смерті батька залишився жити з мамою, підтримуючи її та ділячи з нею всі буденні радощі й турботи.
Навчався у Томашгородській середній школі №1, яку закінчив 1990 році. У 1991 році закінчив Луцьке вище професійне училище № 2 і здобув спеціальності: «Штукатур, лицювальник-плиточник, маляр(будівельний)».
Після навчання проходив військову службу в місті Одеса.
Працював на ППО ВП «Томашгородський кар’єр» філії «ЦУП» ПАТ «Укрзалізниця» за професією «Машиніст дробарки», також тривалий час їздив на заробітки.
У лютому 2024 року був мобілізований до Збройних Сил України під час повномасштабного вторгнення росії на територію України. Протягом трьох місяців проходив навчання в селі Тучин. Після завершення навчання був направлений на Донецький напрямок.
Солдат, стрілець 3-го стрілецького відділення 2-го стрілецького взводу 3 стрілецької роти 420 стрілецького батальйону 68 ОЄБр імені О. Довбуша, (Вч А4821, А4056).
Михайло вважався зниклим безвісти. Офіційно визнаний загиблим 13 червня 2024 року під час виконання бойового завдання по захисту Батьківщини в районі населеного пункту Новоселівка Перша, Покровського району, Донецької області.
У 2025 році стало відомо, що тіло Михайла перебувало в російському полоні та під час обміну в листопаді 2024 році було передане в Україну. Після проведення ДНК-експертизи особу загиблого було встановлено.
Жителі селища схиляють голови перед мужністю Героя, який боронив нашу незалежність до останнього подиху… Дякують Герою за врятовані життя, за силу та відданість.
