Богданець Андрій Адамович
Дата та місце народження: 25 серпня 2002 року в селі Рокитне
Дата і місце загибелі: 3 червня 2025 року, біля населеного пункту Новоекономічне
Богданець Андрій Адамович, псевдо «Зуб», народився 25 серпня 2002 року в селі Рокитне колишнього Рокитнівського, нині Сарненського району Рівненської області.
Народився у родині робітників Адама Федоровича та Тетяни Миколаївни. В сім’ї він був найстаршим. Був чудовим братом і захисником своїм меншим сестричкам Анастасії та Катерині.
Навчався у Рокитнівському НВК “Школа І-ІІІ ст. - ліцей”
Згодом вступив у Рокитнівський професійний ліцей, який успішно закінчив у 2020 році.
За власним бажанням у 18 років пішов на строкову службу в Збройні Сили України. Проходив службу в лавах Національної Гвардії України у місті Хмельницький. Був товариським, відкритим, старанним. Андрій завжди був позитивним, добрим, веселим хлопцем.
З майбутньою дружиною Діаною, яка родом з Тернополя, познайомився у місті Хмельницькому, де проходив військову підготовку.
У 2023 році одружився, невдовзі народився син Даніель. Був люблячим батьком та чоловіком. Завжди врівноважений, сміливий, готовий підтримати та допомогти побратимам.
В 2023 році підписав контракт та перевівся у Вінницю, у військову частину НГУ 3028, а згодом пройшов підготовку на курсі танкових екіпажів та отримав посвідчення “механік-водій”. Був переведений до 3-го танкового взводу танкової роти військової частини 3028, Західного ОТО Національної гвардії України.
При виконанні службових обов’язків за посадою “старший механік-водій”, молодший сержант Богданець А.А. проявив витримку, кмітливість та рішучість. Сумлінним ставленням до виконання службових обов’язків, почуттям патріотизму та високої відповідальності заслужив повагу та авторитет серед особового складу, в командира та побратимів.
“Зуб” разом із своїм екіпажем неодноразово виконував бойові завдання у складі 14-ї БРОП “Вовча зграя” на Покровському напрямку Донецької області.
3 червня 2025 року, під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Новоекономічне Покровського району Донецької області, виявляючи мужність та відвагу у боротьбі за свободу та майбутнє української нації, отримав важкі проникаючі осколково-вогнепальні поранення, несумісні з життям.
