Чубик Микола Якович
Чубик Микола Якович, Псевдо «Чорний», народився 16 квітня 1971 року в селі Дерть колишнього Рокитнівського, нині Сарненського району Рівненської області. В багатодітній сім’ї колгоспників, в якій було восьмеро дітей.
Микола зростав в с. Дерть, де і пішов до початкової школи в 1978 році. Закінчив Дертівську загальноосвітню школу I-II ступенів (нині Дертівська гімназія) в 1986 році. По закінченню вступив до Рокитнівського професійно - технічного училища. Навчався в ньому три роки та отримав спеціальність «Столяр – будівельник».
У 1990 році був призваний для проходження строкової служби. Після закінчення строкової служби повернувся додому та пішов працювати до сільського колгоспу за спеціалізацією «Столяр - будівельник».
В 1993 році одружився на Супрунець Валентині Володимирівні. Був дуже гарним чоловіком та господарем. Незабаром народилася донька Лідія.
Згодом розпочав працювати в Дертівській загальноосвітній школі вчителем трудового навчання. Пропрацював кілька років, і в подальшому став завгоспом. Микола Якович був улюбленим викладачем для учнів та став невід’ємною частиною освітнього процесу та колективу школи. Якович був дуже трудолюбивою людиною, можна сказати «майстер на всі руки». Мабуть, у селі немає такої хати, в якій він щось не робив, або не переробляв. За час довголітньої праці в школі, його золотими та вмілими руками, було зроблено не один клас, та що там говорити, у всій школі не було такого місця, де наш Якович не прикладав своїх зусиль та праці. Брав активну участь у різних заходах закладу. Завжди усміхнений і життєрадісний, Микола Якович старався допомогти кожному і любив усіх, особливо дітей, а вони любили його.
В 2022 році, отримавши повістку, Микола без вагань, зі словами «Хто, як не я!?» відправився до РТЦК. Був мобілізований 08.04.2022 року, та направлений для подальшого проходження служби в 92-гу окрему штурмову бригаду кошового отамана Івана Сірка. Був рядовим та перебував на посаді артилериста, навідником, сапером 1 штурмового відділення 3 штурмового взводу 7 штурмової роти 3 штурмового батальйону військової частини -----. Перебував на одних із найнебезпечніших напрямків Харківщині (Ізюм, Балаклія) та на Донечині (Бахмутський напрямок).
Загинув 24 жовтня 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Андріївка, Бахмутського району, Донецької області.
Нагороджений грамотою “За досягнутий високий професіоналізм, розумну ініціативу, сумлінне виконання обов’язків та з нагоди відзначення Дня Захисників та Захисниць України”.
