Пасічник Дмитро Валерійович
Пасічник Дмитро Валерійович народився 23 липня 1979 року в селищі Рокитне колишнього Рокитнівського, нині Сарненського району Рівненської області. В сім’ї звичайних працівників Пасічник Станіслави Францівни та Пасічник Валерія Степановича.
Початкову освіту здобув в Рокитнівській школі №1.
Для подальшого навчання вступив до Рокитнівського професійного ліцею.
Дмитро – людина неймовірної комунікабельності, справжня душа компанії, мав безліч друзів, які цінували його за відкритість і легку вдачу. Він завжди покладався лише на власні сили і вмів подбати про власний добробут та дати собі раду в житті без офіційних статусів.
У минулому мав досвід сімейного життя, проте дітей у тому союзі не народилося.
Згодом його життєва дорога перетнулася з Наталією Миколаївною. Вони вирішили жити разом цивільним шлюбом, у якому народився його єдиний син Дмитро Дмитрович.
Його життя не було простим – воно було сповнене людських слабкостей та внутрішніх пошуків, проте він завжди залишався щирим. Можливо, він не був ідеальним у побуті, але виявився справжнім у головному – у любові до Батьківщини. Його рішення захищати Україну стало головним вчинком, який навіки закарбував його ім’я в історії нашої Перемоги як Героя, що переміг перш за все самого себе.
Числився в лавах Збройних Сил України на посаді солдат, номер обслуги гранатомета протитанкового взводу роти вогневої підтримки мотопіхотного батальйону військової частини А4935. Брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією росії проти України.
Воїн загинув 29 жовтня 2024 року внаслідок важких поранень, отриманих під час виконання бойового завдання у місті Торецьк Донецької області. Дмитро був відданим захисником, який до останнього боронив рідну землю.
