Примак Юрій Володимирович
Примак Юрій Володимирович народився 27 березня 1984 року в селі Дерть, колишнього Рокитнівського, нині Сарненського району Рівненської області.
Виростав у багатодітній родині, де було п’ятеро дітей. Своєї власної сім’ї не мав — проживав разом із матір’ю, братом і сестрами, з якими був щиро прив’язаний та підтримував тісний зв’язок.
З 1990 по 1999 рік навчався у Дертівській гімназії, а після її закінчення вступив до Рокитнівського професійного ліцею, здобувши фах столяра. Був працьовитим і відповідальним: працював різноробочим, доглядав господарство, віддававши свої знання та сили для загального добробуту.
Юрій мав хист до будівництва, майстрував власноруч, облаштовуючи власне господарство. Водночас він був турботливим сином і дядьком — дбав про матір, допомагав у вихованні племінників, був опорою для всієї родини.
З початком повномасштабного вторгнення Юрій не зміг залишитися осторонь. Добровільно вступив до лав Збройних Сил України, сказавши матері:
«Я піду на поле бою, бо мої односельці воюють, і я не можу залишатись удома».
У липні 2022 року розпочав службу в ЗСУ. Після проходження двомісячної підготовки був направлений до Харківської області, де служив старшим навідником 3 відділення кулеметного взводу 2 стрілецького батальйону військової частини А4064. Позивний «Циган».
Під час одного з бойових завдань біля Куп’янська Юрій зазнав важких поранень — куля влучила у плече, уламки пошкодили грудну клітку та легені. Після тривалого лікування та реабілітації він повернувся додому.
25 листопада 2025 року Юрій Володимирович Примак помер біологічною смертю вдома.
