Козак Іван Романович
Козак Іван Романович, псевдо «Куток», народився 9 жовтня 1997 року в селі Рокитне колишнього Рокитнівського, нині Сарненського району Рівненської області. Виховувався у поважній родині, яка стала для нього джерелом сили та патріотизму. Батьки, Галина Євгенівна та Роман Михайлович, виховали сина справжнім чоловіком, здатним на самопожертву та велику любов. Важливою частиною його життя був брат Михайло, з яким вони пліч-о-пліч зростали, долаючи перші життєві виклики.
Навчався у Рокитнівській ЗОШ №2. Після навчання у школі він обрав приземлену й потрібну професію – закінчив Рокитнівське ПТУ у 2016 році, здобувши фах маляра-штукатура.
Як і багато українців, він не боявся жодної роботи, їздив на сезонні заробітки, аби забезпечити майбутнє. Його руки вміли творити затишок, а серце – дарувати тепло.
Справжній дім Іван знайшов у Березному, куди переїхав після створення сім’ї. Разом із дружиною Мариною вони крок за кроком будували своє спільне щастя, облаштовували побут та мріяли про довге й спокійне життя. Найбільшою радістю для Івана стала донечка Меланія, для якої він став уособленням захисту та любові.
Добрий і щирий, завжди готовий підтримати та допомогти. Ніколи не проходив повз чужої біди – умів заспокоїти, вислухати й підставити плече у важку хвилину. Він мав добре серце й знаходив підхід до кожного. Любив грати у футбол і ще зі шкільних років активно брав участь у змаганнях. Та понад усе цінував час, проведений із сім’єю. Для рідних Іван був справжньою опорою – турботливим сином і братом, люблячим чоловіком та батьком, на якого завжди можна було покластися.
Солдат, Козак Іван, захищав Україну в складі окремого 14-го стрілецького батальйону з березня 2022 року . З вересня 2025 року обіймав посаду майстра відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів мотопіхотного батальйону 53-ї окремої механізованої бригади ім. князя Володимира. Побратими знали його під позивним «Куток». Вірний присязі та Україні, мужньо виконавши свій військовий обов’язок, загинув 16 жовтня 2025 року у районіні села Дронівка (Серебрянський ліс) на Донеччині.
За роки служби був відзначений низкою нагород, серед яких – медаль «За оборону рідної держави», нагрудні знаки «За зразкову службу ЗСУ»,«Честь і слава» та «Ветеран війни».
