Мороз Костянтин Юрійович
Мороз Костянтин Юрійович народився 25 квітня 1986 року в селі Прудянка Дергачівського району, Харківської області.
Зростав у родині Юрія Миколайовича та Ольги Олександрівни, мав ще брата Дениса Юрійовича.
У 1992 році Костянтин пішов до першого класу загальноосвітньої школи села Уди, яку успішно закінчив у 2003 році. У шкільні роки проявляв себе як щирий, доброзичливий та працьовитий хлопець, користувався повагою серед однолітків і вчителів.
Після закінчення школи розпочав трудовий шлях різноробочим. До будь-якої роботи ставився сумлінно та відповідально, завжди прагнув виконувати свої обов’язки чесно й старанно. Колеги та знайомі цінували його за працьовитість, надійність і добре серце.
Життя змалку привчило Костянтина до відповідальності. Оскільки мама самостійно виховувала синів, він намагався бути для неї опорою та підтримкою, допомагав у всьому, дбав про родину та братa. Саме любов до рідних, людяність і готовність підставити плече тим, хто поруч, стали невід’ємними рисами його характеру.
У молоді роки Костянтин створив сім’ю зі своєю цивільною дружиною Людмилою. Разом вони виховували двох донечок – Аню та Ніку, яких Костянтин безмежно любив і про яких завжди турбувався. Родина була для нього найбільшою цінністю, джерелом сили та натхнення.
Та доля виявилася надзвичайно жорстокою до його сім’ї. Під час війни Людмила трагічно загинула – її було вбито в черзі за гуманітарною допомогою. Після цієї непоправної втрати донечок забрали до себе рідні Людмили.
«Під час повномасштабного вторгнення ми проживали на окупованій території. Але з часом було прийняте рішення, що так жити не можна, потрібно евакуюватися до знайомих на північ Рівненщини. Взяли з собою тільки найнеобхідніше і поїхали в не відомість, – згадує мама Ольга. Спочатку ми проживали в селі Крута Слобода у знайомих, а потім нам надали житло в селі Томашгород тут ми живемо і досі.»
21 вересня 2024 року Костянтин був мобілізований до лав Збройних Сил України. Солдат на посаді оператор відділення управління командира 1мінометної батареї 2 єгерського батальйону військової частини А4056.
Вважався зниклим безвісти на підставі Постанови про встановлення особи загиблого Дніпропетровського РУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області. Визнаний загиблим 26 вересня 2024 року під час виконання бойового завдання по захисту Батьківщини в районі населеного пункту Маринівка Покровського району Донецької області.
