Біловіж прощається з Героєм…
Ми провели в останню дорогу людину, чиє життя було коротким за роками, але безмежним за змістом — Сергія Павлушенка.
Сергій жив чесно й просто. У його світі завжди було місце для дитячої довіри, для щирого слова та надійної підтримки.
Саме такі люди — тихі, справжні, з великим серцем — стають першими на захист країни, коли приходить біда.
Як сержант гранатометного відділення 2-го механізованого батальйону, Сергій щодня виходив назустріч темряві. Він робив це не заради нагород, а для того, щоб ця темрява ніколи не торкнулася домівок тих, кого він любив.
На жаль, 17 лютого 2024 року війна забрала його у нас. Ворожий мінометний обстріл залишив по собі пустку, яку неможливо виміряти словами. Тільки пекучий біль і невимовна вдячність за кожен день, який він подарував нам своєю боротьбою.
Спи спокійно, Захиснику. Вічна пам’ять і доземний уклін Герою.
