Зустріч військовополоненого Руслана Бабенка
Сьогодні — по-особливому щасливий день для всіх нас. Ми нарешті обійняли нашого Героя — Руслана Бабенка.
Понад два роки тиші. Два роки, коли кожна молитва рідних була за те, щоб він просто був живий. Важко уявити, через що довелося пройти нашому захиснику. Але його очі говорять самі за себе — у них незламність, яку не зламали стіни неволі, і та втома, яка нарешті змінюється спокоєм рідної домівки.
Його звільнення відбулося у березні цього року — після тривалих і тяжких днів неволі, які він витримав із гідністю та незламністю.
Дякуємо, Руслане, що витримав усе і повернувся. Дякуємо небу за почуті молитви і всім, хто наближав це повернення. Пишаємося і розділяємо цю безмежну радість.
Дякуємо кожному, хто сьогодні прийшов, щоб обійняти, підтримати й подякувати нашому Герою. Ваша присутність показала Руслану: його чекали, його цінують, його люблять.
Слава нашому Герою!
