Коханевич Іван Федорович
Коханевич Іван Федорович народився 28 липня 1972 року в с. Кам’яне, колишнього Рокитнівського, нині Сарненського району, Рівненської області у багатодітній сім’ї – мав п’ять сестер та брата.
Дитинство та шкільні роки провів у рідному селі Обсіч. З 2004 року проживав та працював в смт. Рокитне.
Зі слів рідних, Іван був дуже добрим, розумним, хазяйновитим, життєрадісним, трудолюбивим, нікому не відмовляв та завжди допомагав. Він мав багато знайомих та друзів. Він був хорошим чоловіком та добрим батьком для своїх дітей.
У мирний час найбільше любив їздити на полювання та рибалку, ходити по гриби, а також захоплювався ремонтуванням швейних машин.
З 1979 по 1987 рік навчався у Обсіцькій восьмирічній школі. Після школи пішов навчатися до Львівського технікуму легкої промисловості за спеціальністю «Устаткування швейних підприємств» та отримав кваліфікацію «Технік-механік». Закінчив навчання у 1991 році.
З травня по липень 1990 року працював слюсарем-ремонтником у Головному підприємстві КПШО імені Смирнова-Ласточкіна. У липні 1990 року йому присвоєно кваліфікацію слюсаря-ремонтника 4 розряду. З 1991 року Іван працює слюсарем-ремонтником 4 розряду на підприємстві легкої промисловості у Львівський області.
У період 1991-1993 року проходить строкову службу в м. Дрогобич, Львівської області. Після служби в армії, з 1993 по 2001 рік працює у швейній фабриці «Зоря» м. Дрогобич. Тут же у 1996 році Івану присвоєно 5 розряд слюсаря-ремонтника.
У 2004 році він починає працювати слюсарем-наладчиком швейного обладнання на фірмі побутових послуг «Полісся». Впродовж 2005-2008 років працює у ВАТ «Рокитнівський склозавод» учнем оператора с/ф машин. Присвоєно 3 розряд оператора сф машин. З 2009 по 2011 рік працює у ДП «Рокитнівський лісгосп» рамником на лісокомплексі.
Опісля працював в ТзОВ «ВЕАР» рамником, а у 2015-2016 роках тут же працював верстатником деревообробного верстату 3 розряду. З 2016 по 2019 рік працював за кордоном, а саме у Польщі та Литві. У січні 2021 року повернувся працювати в ТзОВ «ВЕАР», на посаду «Майстра цеху переробки» та працював там до початку повномасштабної війни.
З перших днів повномасштабного вторгнення російських військ Іван добровільно пішов у місцеву тероборону. 10 травня 2022 року, солдат Коханевич Іван Федорович, зарахований до списків особового складу тимчасово виконуючи обов’язки стрільця-помічника гранатометника 5-го механізованого відділення, 3-го механізованого взводу, 9-ї механізованої роти, 3-го механізованого батальйону 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила, військової частини А 0998.
Загинув 12 червня 2022 року після отримання вогнепального поранення внаслідок бойових дій від вибухів та осколків. У Івана лишилася дружина Валентина та двоє дітей – син Юрій та донька Вікторія.
