Люклян Іван Тарасович
Люклян Іван Тарасович, псевдо «Кандар», народився 06.01.1999 року в селі Томашгород колишнього Рокитнівського, нині Сарненського району Рівненської області.
У 2006 році пішов до 1 класу Томашгородського ліцею №2. За роки навчання проявив себе хорошим учнем, відкритим до друзів та вчителів. Щира, радісна усмішка ніколи не зникала з його лиця, саме таким залишився Ваня в серцях однокласників та вчителів школи. Після закінчення 11 класів, у 2016 році вступив до Рівненського центру професійно-технологічної освіти державної служби зайнятості. У 2017 році закінчив навчання, здобувши професію «Бармен».
У свої молоді роки він був опорою, підтримкою для своєї мами Оксани, сестрички Марії та брата Миколи, адже їх тато пішов рано з життя, а мама часто хворіла.
Під час повномасштабного вторгнення росії в Україну Іван був за кордоном, в Польщі. Та душа патріота рвалась на Батьківщину, і він повернувся, бо мав непереборне бажання захищати свою землю та рідних.
20 вересня 2022 року Іван отримав повістку і того ж дня поїхав до військомату. Хоча Іван ще зовсім молодий і не проходив строкову службу в армії, його забрали відразу – згадують рідні.
21 вересня 2022 року Івана відправили на навчання, і вже через місяць він потрапив на службу у військову частину 3-ї окремої штурмової бригади полку «Азов». Іван був солдатом-навідником 2-го танкового взводу 3-ї танкової роти танкового батальйону.
Зі слів побратима: «Кандар був сміливий, рішучий у своїх діях, та майстер своєї справи. Я не переживав коли він виїжджав на завдання, він знав, що і як робити». Кандар – навідник танка, просто сила, швидко і головне все правильно і якісно робив. Побратим якого всі знали, любили і поважали. Сам Іван був дуже потайним і не розповідав рідним де проходили його бойові дії, не хотів їх тривожити. Завжди відповідав, що в нього все добре.
У 2023 році брав участь у бойових діях на Бахмутському та Авдіївському напрямках.
11 березня 2024 року закінчилась війна Івана. Захищаючи територіальну цілісність та суверенітет України, при виконанні бойового завдання у Донецькій області, отримавши численні травми і складні поранення не сумісні з життям, Іван помер.
