Покровський Петро Іванович
Покровський Петро Іванович народився 21 листопада 1975 року, в селі Рокитне колишнього Рокитнівського, нині Сарненського району Рівненської області.
В 1980-х роках навчався у Рокитнівській ЗОШ №2. Після школи пішов служити до війська.
У віці 20 років Петро зустрів свою майбутню дружину Тетяну і одружився. В їхній сім’ї народилося двоє дітей: донька Світлана та син Іван. Працював робітником на ПрАТ Рокитнівський склозавод, а потім довгий час на пилорамі.
Петро Покровський був добровольцем, який одним із перших став на захист України. І одним із перших загинув…
В ЗСУ числився як сержант, старший навідник 2 самохідного артилерійського взводу, 3 самохідної артилерійської батареї 1 самохідного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи військової частини А0998.
Загинув 22 квітня 2022 року під час штурмових дій противника поблизу населеного пункту Попасна Сєвєродонецького району Луганської області.
Загибель безвісти зниклого воїна підтвердили лише через довгих два з половиною роки, після проведення судової молекулярно-генетичної експертизи.
Обставини при яких він загинув розповіли побратими дочці Петра - Світлані. При проведенні військової операції розірвалася ворожа бомба та склом було поранено Петра у голову. Тіло захисника було залишено на місці поранення, так як наступали вороги і група мала відступати. Росіяни забрали тіло військового.
На службі Петро був мужнім і відважним солдатом. А в житті - добрим батьком, сусідом і товаришем. Таким його запам’ятають усі, хто знав за життя.
